Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
стоїчний — прикметник … Орфографічний словник української мови
стоїчність — ності, ж. Властивість за знач. стоїчний 2) … Український тлумачний словник
стоїчно — Присл. до стоїчний 2) … Український тлумачний словник
історико-археологічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
історико-філологічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
історіографічний — [істо/р іограф’і/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
сторічний — а, е. 1) Який триває сто років. Сторічна війна. || Віком у сто років. Сторічна бабуся. 2) Який живе, триває і т. ін. близько ста або понад сто років. || Який росте близько ста або понад сто років (про ліс, окремі дерева і т. ін.). || Пов язаний з … Український тлумачний словник
сторічний — (який триває сто років), столітній, віковий … Словник синонімів української мови
стійкий — I (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), міцний, твердий, непохитний, непорушний, незламний, несхибний, несхитний, непіддатливий, неподатливий, затятий, крицевий, у[в]пертий;… … Словник синонімів української мови
історико-матеріалістичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
